Всі секрети зимової риболовлі на щуку

Зима — не час відсувати вудки на безрік. Як тільки на водоймі встановиться міцний лід, можна сміливо починати полювання за різними видами риб. Наприклад, за щукою. Багатьох рибалок хвилює питання, як зловити щуку взимку, проте зробити це початківцям рибалкам буде не так-то й просто. Зимова риболовля на щуку вимагає певних знань у тонкощах цього процесу.

Як щука поводиться взимку

Більшість у холодну пору року впадає в анабіоз або веде малорухливий спосіб життя. Щуки це не стосується. Протягом всієї зими хижачка активно переміщується по водоймі у пошуках їжі. Цим і користуються рибалки. Як показує практика, щука може схопити наживку навіть у найлютіші морози.

Під льодом даний вид риб рідко тримається у зграях. В основному хижачки воліють виходити на полювання поодинці. Причому у кожної з них своя територія для добування їжі. Взимку у воді мало їжі, тому щуку найчастіше можна зустріти на звалах і поблизу бровок, однак при цьому вони намагаються триматися в деякому віддаленні один від одного.

Як ловити щуку в різні періоди зими

Після встановлення льодоставу краще застосовувати стрімке блесніння. Це пов'язано з тим, що риба в цей період шукає собі їжу поруч із водоростями. Не варто також забувати, що щука є одною з найбільш уважних і хитрих риб прісноводних водойм. Через це під час риболовлі слід подбати про маскування. Зайвий шум теж може відлякувати рибу.

Грудень

Після встановлення першого льоду щука продовжує вести активний спосіб життя і пересуватися по водоймі в пошуках корму. Спіймати хижачку можна на балансири і блесни. На вільних від льоду ділянках водойми ефективними будуть джигові приманки.

Січень

У затяжну зиму активність риби поступово йде на спад, тому для лову щуки застосовують жерлиці. Блесни і балансири в цей час вже не ефективні. В якості приманки в січні краще використовувати живця.

Останній лід

Ближче до кінця льодоставу хижачка знову починає проявляти підвищену активність. Хороші екземпляри можна добути на балансири і блесни. У цей час перевагу отримують пасивні види лову.

Пошук водойми

Із настанням перших морозів для видобутку щуки рибалки вирушають на невеликі озера, ставки і неширокі річки з повільною течією. Справа в тому, що на цих водоймах лід, здатний витримати вагу дорослої людини, встановлюється швидше, ніж на інших водоймах. У середньому його щоденний приріст становить 2-3 см, за умови, що температура повітря не піднімається вище -10оС.

За можливості слід вивчити водойму ще до її замерзання. Краще заздалегідь відзначити для себе, де розташовані ями і зарості водних рослин. Це в подальшому допоможе людині швидше визначитися з місцем лову риби взимку.

Після встановлення першого льоду щука надає перевагу дрібним затокам і бухтам. Її також можна зустріти біля крутих вигинів берега і на ділянках із водною рослинністю. У тих водоймах, де водяться коропові види риб, щука тримається глибоких ям, тому що в цих місцях вона може знайти собі їжу.

На початку зими в неглибоких озерах щуку слід шукати у заростях очерету. Там вона буде перебувати до тих пір, поки рослини не почнуть підгнивати. Після цього хижачка зміщується на ділянки з чистою водою.

У вузьких річках або проточних озерах в зимовий період риба тримається глибоких місць і проявляє мало активності. Вона практично не переміщується по водоймі. У таких місцях слід застосовувати пасивні види лову. Після 3-х тижнів зі встановлення першого льоду на подібних водоймах щука взагалі перестає проявляти яку б то не було активність. Спіймати хижачку стає вкрай важко, і рибалки переміщуються на більші акваторії.

На широких озерах і річках великі екземпляри можна зустріти лише на глибоких місцях. Однак малеча часто підходить до самого берега.

Щуку також приваблюють місця з великим вмістом кисню у воді:

гирла річок і струмків;
підводні джерела;
кордони течій різної швидкості.

Хижачку рідко можна зустріти на ділянках із тванню, що гниє. Якщо кисневий режим водойми з яких-небудь причин взимку не сильно погіршується, риба навряд чи покине свої звичні місця проживання - зарості трави і корчі.

Під час пошуку водойми для лову щуки взимку людині краще спиратися на свій або чужий досвід. Слід запам'ятовувати, в яких частинах річки, ставка чи озера були спіймані великі екземпляри. Риба рідко змінює місце своєї дислокації і вважає за краще пересуватися знайомими їй маршрутами. Навіть якщо певна особина покинула свій ареал проживання, найімовірніше її місце незабаром займе інша риба.

Особливості зимової риболовлі на щуку

Ловля щуки взимку дещо відрізняється від видобутку інших видів риб. До неї слід правильно підготуватися:

Вудка. Вона у першу чергу повинна бути міцною і надійною. Та снасть, яка використовується при лові карасів або окунів, для щуки на практиці виявляється занадто слабкою. Вудилище може просто не витримати ваги хижачки, а також її напору.
Волосінь. Слід брати міцну й еластичну моноволосінь товщиною від 0.25 до 0.35 мм. Плетені варіанти не підійдуть. Вони швидко обмерзають і демаскують рибалку. Щука може перегризти волосінь, тому рекомендується використовувати повідці з міцних металевих поводків довжиною від 20 см. Https://fanatik.com.ua/fyrnityra/povodok/

Основними способами лову є:

жерлиці з живцем;
ловля на блешню;
балансир;
силіконові насадки;
спінінг.

Жерлиці

Застосовуються під час пасивної ловлі щуки. Вони складаються із:

Снасть розташовують на пластиковій або металевій основі, яка представляє собою невелику стійку. Вона утримує оснащення на необхідну глибину.

Деякі рибалки називають жерлиці поставушками. Таке прізвисько пояснюється тим, що снасть досить просто встановити, а потім людині залишається лише чекати результату.

Блешня

Хижачку ловлять як на універсальні блешні, що, наприклад, застосовуються для видобутку судака, так і на снасті, створені спеціально для упіймання щуки. Їх розмір варіюється від 35 до 60 мм. Важливо, щоб гачок був гострим, але при цьому не виступав за краї блешні, тому що це може налякати рибу.

Кольори приманки можуть бути різними. Усе залежить від погодних умов. У яскравий сонячний день використовують тьмяні блешні, при похмурій погоді — яскраві. Не слід забувати, що щука проявляє найбільшу активність у відлигу і в хмарну погоду.

Ловити хижачку на блешню нескладно. На відстані близько 5 метрів один від одного потрібно просвердлити кілька лунок. Рибалка по черзі опускає снасть у кожну з них. Приманка опускається до дна водойми, потім піднімається на 5-8 см. Після цього робляться різкі помахи вудилищем, що створює ефект підстрибування риби у воді. Через деякий час блешня повертається у вихідне положення, і процес починається спочатку.

Живець

Вудку оснащують за принципом жерлиці, проте в якості сигналізатора клювання використовується не прапорець, а поплавок або кивок. Рибалка обходить кілька лунок поспіль, у кожній опускаючи наживку із живцем. Якщо під льодом причаїлася щука, вона відразу ж схопить приманку, після чого людині залишається лише підняти хижачку на поверхню.

Під час лові таким способом живець насаджується не за рот, а за спину. Це робить його рухи у воді більш природними, що підвищує шанси на успішний вилов більших особин.

Балансир

Ловля на балансир схожа на блесніння. Відмінності полягають у техніці гри зі снастю. Балансир опускається у воду. При цьому він не повинен торкнутися дна. Рибалка робить невеликий помах вудилищем і чекає, поки снасть прийде у спокійне положення. Далі балансир опускається на трохи більшу глибину.

Процес повторюється до тих пір, поки снасть не опуститися на дно. Після цього балансир витягується на поверхню і при необхідності очищається від водної рослинності. У наступні 2-3 хвилини лунка відпочиває. Потім все починається спочатку.

При лові таким способом клювання можна очікувати в момент підйому балансира. Не варто робити великі паузи між помахами. Щука може запідозрити підступ і віддалитися від предмета, що її насторожує, на безпечну відстань.

Силіконові насадки

Спіймати щуку на силіконові насадки можна протягом всієї зими. Під час руху вони видають у воді коливання, які приваблюють рибу.

Принцип лову нагадує блесніння. Приманка опускається до дна водойми, потім різко піднімається на 10-20 см, потім робиться пауза, після чого насадки знову дають торкнутися ґрунту і процес повторюється.

Спінінг

Для ефективного лову щуки взимку за допомогою спінінга необхідно правильно закинути наживку і здійснити проводку.

Після того, як снасть опинилася у воді, потрібно повільно і рівномірно намотувати шнур на котушку. Такий спосіб актуальний для коливалок і вертушок при лові на віброхвости і твістери. Повільна проводка може привернути увагу навіть неактивної щуки.

Якщо людина використовує джигову приманку або блешню, рекомендується застосовувати проводку ступеневого типу.

Ривкова техніка актуальна для воблерів і віброхвостів. При цьому рибалка періодично сам смикає кінчик спінінга.

Усі ці стилі проводки можна комбінувати між собою для досягнення кращого результату при лові щуки в зимовий період.

Що ж стосується самого вудилища, то, як показує практика, дорогі моделі не завжди виявляються найбільш якісними. Вони часто тріскаються і ламаються. Тому при виборі слід звернути особливу увагу на якість матеріалу.

Якщо планується вилов великих екземплярів, краще заздалегідь звернути увагу на характеристики міцності снастей. В іншому випадку людина ризикує втратити свого трофея, не довівши його до берега.

Котушки підбираються для конкретного спінінга індивідуально. Для легких вудок можна обмежитися безінерційною моделлю. Перед покупкою рекомендується перевірити плавність і легкість ходу.

Волосінь можна брати як монофільну, так і плетену. Для лову щуки на спінінг береться волосінь або шнур товщиною від 0.12 до 0.20 мм.

Якщо під час лову на спінінг людина довгий час не може добитися результату, йому варто просто змінити приманку. Це часто дозволяє змінити ситуацію у кращий бік і добитися бажаного клювання.

Корисні поради при лові щуки взимку

Досвідчені рибалки, керуючись своїм досвідом, виробили деякі поради, що допомагають збільшити якість і кількість улову:

Час лову. Не варто довго вудити на одному місці. Якщо за півгодини щука жодного разу не клюнула, слід змінити місце. Через брак корму хижачка взимку активно атакує будь-які приманки. Якщо цього не відбулося, значить риби поблизу просто немає. Варто пошукати її в іншій частині водойми.
Підготовка наживки. Ловлячи рибу на живця, слід правильно підготувати приманку. Якщо в літній час щука атакує практично все, що рухається не особливо замислюючись про результат, взимку ситуація кардинально змінюється. Риба стає обережнішою. Її може налякати найменша незручність або ознака небезпеки. Якщо в якості наживки використовується йорж або окунь, їм краще відрізати шипи на плавцях. Це підвищить шанси на успішне клювання.
Глибина. Щука взимку воліє знаходитися подалі від поверхні водойми. Середня глибина перебування хижачки варіюється від 2 до 4 метрів. Усе залежить від місцевих умов.
Світло. Якщо людина рибалить у яскравий сонячний день, краще посипати лунку снігом або битим льодом. В іншому випадку світло, що потрапляє у воду, може налякати рибу.
Жор. Як такого жору в зимовий період у щуки не спостерігається. Відносно висока активність цього виду риб припадає на період остаточної установки першого льоду і ближче до закінчення зими. Зі стану загальмованості щуку можуть вивести погодні умови - наприклад тривала відлига.
Календарі. Зараз можна зустріти так звані календарі лову. Не варто їм довіряти. Там відображені лише теоретичні тенденції поведінки іхтіофауни. На ділі ж все залежить від місцевих умов. Більше того, на однакових водоймах, розташованих в одній кліматичній зоні періоди активного клювання можуть сильно відрізнятися.
Непередбачуваність. Поведінку щуки складно передбачити. Буває, що за ідеальних, здавалося б, умов для лову людина за кілька годин не побачить жодної покльовки, як і навпаки - коли на водоймі сходяться всі несприятливі фактори рибалка повертається додому з багатою здобиччю. Усе залежить від випадку.

У який час доби ловити щуку взимку

Теоретично передбачити час клювання щуки складно. На нього впливають безліч чинників. Причому для кожного конкретного водоймища вони свої. Хижачка може вийти на полювання при певному атмосферному тиску, напрямку вітру, температури повітря і т.п.

Більше того, на одному і тому ж озері зміна погодних факторів може сприяти активізації одних особин, а на інших спричиняє зворотній ефект. На деяких водоймах рибалки за клюванням щуки ледь не звіряють годинник. На інших клювання передбачити неможливо. На третіх риба бере наживку протягом всього дня.

Любителі озерної ловлі помітили, що після установки першого льоду щука проявляє активність пізно вранці або рано ввечері. Хоча це далеко не правило.

Коли риба проявляє велику активність, хороший результат може дати нічна рибалка.

У деяких річках на глибину знаходження хижачки впливає атмосферний тиск. Чим вищий цей показник, тим ближче до дна намагається триматися риба.

Додаткове спорядження

Часи, коли люди ходили на зимову риболовлю із одним льодобуром і вудкою давно минули. Сучасні технології значно полегшують життя рибалкам і дозволяють взяти на озеро комплект додаткового спорядження.

Для пошуку скупчення риби застосовують ехолоти, глибиноміри і підлідні камери. Вони дозволяють оцінити обстановку навіть на незнайомій водоймі та заощадить час при знаходженні кльових місць.

Відчеп знадобиться любителям блесни, адже щуку найчастіше шукають поруч із корчами і заростями, де ймовірність зачепа дуже велика.

Термос із гарячим чаєм і додаткові теплі речі допоможуть рибалці не замерзнути в очікуванні клювання.

Дотримуючись основних рекомендації для риболовлі на щуку взимку, рибалка може обзавестися кількома досить великими екземплярами сірої хижачки.